Онлайн-світ«Безпека в цифровому світі»

30 листопада у світі відзначають Міжнародний день захисту інформації (International Computer Security Day). Його мета — нагадати користувачам, організаціям та установам про важливість безпечного зберігання даних, відповідального використання цифрових технологій і дотримання правил кібергігієни.

Свято було започатковано у 1988 році після першої масштабної інтернет-атаки — вірусу Morris Worm, що вразив тисячі комп’ютерів по всьому світу. Відтоді 30 листопада щороку привертає увагу до загроз у цифровому середовищі та необхідності захищати власну інформацію.

⸻

  Чому це важливо сьогодні

У сучасному світі більшість щоденних дій проходить онлайн — робота, навчання, покупки, спілкування. Це робить нас уразливими до:

          •         крадіжки персональних даних

          •         зламу акаунтів і пошти

          •         фішингових атак

          •         фінансових шахрайств

          •         витоку конфіденційної інформації

Тому кожен користувач має знати основи кібербезпеки та регулярно оновлювати свої навички.

⸻

Як підвищити власну цифрову безпеку

1. Створюйте надійні паролі

Використовуйте комбінацію літер, цифр та символів, не повторюйте паролі в різних сервісах.

2. Увімкніть двофакторну автентифікацію

Це суттєво ускладнює доступ зловмисникам

3. Перевіряйте підозрілі повідомлення

Не переходьте за сумнівними посиланнями, не відкривайте вкладення від невідомих відправників.

4. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення

Оновлення закривають вразливості, якими можуть скористатися хакери.

5. Захищайте свої пристрої

Використовуйте антивірус і пароль/біометрію для входу.

Міжнародний день захисту інформації — це привід замислитися над тим, наскільки відповідально ми ставимося до власної цифрової безпеки. Простi дії здатні суттєво зменшити ризики та захистити особисті дані.

Книжкова виставка "Голодомор.Болісна пам'ять, яку не можна забути"

 

Голодомор 1932–1933 років — одна з найтрагічніших сторінок української історії. Це не лише статистика мільйонів загублених життів, а тисячі німого болю, зламаних доль, родинних історій, які передавалися пошепки. Сьогодні ми знову звертаємося до цієї теми, щоб пам’ятати, розуміти і не дозволити правді зникнути.

Художня література має унікальну силу — вона здатна оживляти минуле, торкатися серця, проводити читача крізь людські переживання, що стоять за історичними фактами. Саме тому ми відкриваємо книжкову виставку художньої літератури про Голодомор: щоб через слово, образ і особисті історії нагадати про трагедію, яка назавжди змінила український народ.

Запрошуємо читачів поринути в книги, що говорять за тих, кому не дали голосу.

Пам’ять — це наш захист.

Правда — наша сила.

А читання — наш шлях до розуміння минулого та творення свідомого майбутнього.

Улас Самчук, «Марія»

Вважається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

Василь Барка, «Жовтий князь»  

Іще одним твором художньої літератури, який присвячено Голодомору 32-33 років, є роман «Жовтий князь» письменника Василя Барки. Він створив жовтого князя - символа демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини. У центрі сюжету – сім'я Катранників, серед яких залишився живим лише молодший син. Життя сім'ї сповнене вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінним для кожного читача.

Світлана Талан, «Розколоте небо»

Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори у жанрі «реальних історій». Роман «Розколоте небо» присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були плодючі сади та родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує авторка: на які відчайдушні та жахливі вчинки йшли люди, аби вижити в лихі часи голоду. Та у цих трагічних подіях знаходиться місце і для кохання, яке то виринає на перший план, то ховається за чорною, пекельною реальністю. «Розколоте небо» перевертає свідомість читача та відкриває для когось незнані сторінки історії.

Енн Еплбом, «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» 

Історик, журналістка, письменниця Енн Еплбом присвятила свою книгу історичним подіям 30-х років. Авторка заглибилась у питання передумов Голодомору та його наслідків для України. Це історія про сталінський режим, наміри радянської влади, які у результаті не справдилися. Письменниця у своїй праці використала усні свідчення, архівні документи, щоденники, дослідження українських та зарубіжних науковців. Енн Еплбом у своїх дослідженнях дійшла висновку, що Голодомор – це не наслідок колективізації, а результат дій бригад активістів, які забирали у селян все до останньої крихти.

Євген Гуцало, «Сльози божої матері»

Оповідання розповідає про хлопчика та його матір, які пережили важкі історичні трагедії, зокрема Голодомор. Люди втратили близьких, віру в добро й у майбутнє. Мати зберігає ікону Божої Матері, і коли на ній з’являються сльози, це сприймається як знак Божого болю за людські страждання та водночас — як промінь надії.

Твір показує, що навіть після найстрашніших випробувань, як Голодомор чи війна, віра й духовність допомагають людям вистояти.

Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців»

У творі Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» зображено глибокий трагізм долі українського народу напередодні великого голодомору 1932–33 років, подано художньо-психологічний аналіз організації цього штучного голодомору правлячою тоді тоталітарно-терористичною сталінською клікою. Роман «Ротонда душогубців» — це вражаюче жахливий літопис злочинного винищення українства в період примусової колективізації, нелюдських жорстокостей НКВС. Головний герой роману — Іван Брус — носій національної ідеї українського народу, а водночас і герой, якому немає місця в суспільстві тоталітарного режиму. У канві твору митець описує діяння українських інтелігентів-патріотів.

Дімаров Анатолій, «І будуть люди»

Роман охоплює життя українців від початку ХХ століття до післявоєнних років. Через долі багатьох героїв автор показує бурхливі історичні події: Першу світову війну, революції, колективізацію, Голодомор 1932–33 років, репресії та Другу світову війну.

Головна думка твору — попри всі трагедії й втрати, народ виживе й житиме далі, бо в людях є сила, любов і прагнення до справедливості. Дімаров зображує звичайних людей, їхню боротьбу, страждання й віру в майбутнє, підкреслюючи незнищенність українського духу.

Добірка книг "Толерантність через літературу"

Іноді однієї прочитаної історії достатньо, щоб змінити погляд на світ. У цій добірці ми зібрали книги, які торкаються серця, вчать співчуттю та допомагають краще розуміти інших. Хай кожна з цих історій стане кроком до більш толерантного суспільства.

1. Таємний сад, Френсіс Бернет(2017, 9+)

 

Світла класична історія видатної англійської письменниці Френсіс Бернет про дівчинку на ім’я Мері Ленокс, яка переїхала до туманної холодної Англії із далекої екзотичної Індії і змінила своє життя. Дівчинці доведеться повністю змінитися, навчитися любити та розуміти інших людей, перетворитися із егоїстичної вередливої капризної особи, що вміє лише наказувати служницям, на добру та чуйну людину, яка вміє слухати та просити, а разом із нею перетворюється увесь навколишній світ, стаються справжні дива та реальні чари.

 2. Коли я була лисицею, Таня Поставна (2019, 6+)

 

Дідусь говорить своїй онуці, що насправді вона – лисиця. Дівчинка вірить. З цього дня починаються пригоди Лисички, її собаки Меркурія та особистого янгола на ім’я Ре. Ця книжка про дитинство і віру в дива. Про силу дитячої уяви і стосунки зі старшими. Про те, що деколи дідусь і бабуся можуть замінити батьків, а сім’я не обов’язково складається з мами і тати. Ця книжка допомагає дітям краще зрозуміти дорослі проблеми, а дорослим – згадати дитинство. «Коли я була лисицею» – важлива книжка про сприйняття світу, яка потребує не лише читання, а й обговорення разом із дитиною. Вмикайте свою уяву на повну і ласкаво просимо до світу Лисички!

3. Поліанна, Елінор Портер (2019, 9+) 

 

Захоплива книжка про янгольську дівчинку, що її батько навчив дякувати за все Богові та людям, шукати навіть за найнесприятливіших обставин у житті тільки позитивне та хороше. Змінюючись сама, головна героїня завдяки невичерпному оптимізму й життєрадісності змінює довкола себе і людей, і світ. Мало кто щнає, але в цієї книжки є продовження – «Поліанна виростає». В ній Поліанна вже виросла, але так само залишилася сонячною дівчинкою з невичерпним джерелом оптимізму й радості у своєму серці. І нехай тепер їй доводиться часом вирішувати недитячі проблеми, Поліанна знаходить нових друзів і далі вірить, що все буде добре.

4. Середина світу, Андреас Штайнгьофель  (2016, 16+) 

Сімнадцятирічний Філ намагається знайти своє місце серед вихору людських дивацтв. Він шукає порозуміння з ексцентричною мамою та відлюдькуватою сестрою-близнючкою, мріє дізнатися бодай щось про свого батька, закохується у нового загадкового однокласника, досліджує «чорні діри» власної душі разом з найближчою подругою та змалечку чинить опір «маленьким людям» – жителям провінційного містечка, на краю якого хлопець живе у великому занедбаному маєтку. Це історія про все перше, раннє, несподіване, що стається на початку життєвого шляху. Написана для підлітків, вона стала неабияк популярною в Німеччині, знайшовши читачів серед значно ширшого кола. Адже кожному важливо дізнатися, де вона – середина світу.

5. Диво, Р. Дж. Паласіо (2018, 9+) 

Головний герой роману «Диво» — п’ятикласник на ім’я Огест Пуллмен, хворий на рідкісну хворобу. Риси обличчя хлопчика наче переплутані. Зазвичай це викликає в людей жах... Аж ось дитина потрапляє до звичайної школи, де на неї чекають нові труднощі, знайомства та ще багато чого. Читачі дізнаються, що почуття гумору й дружба можуть створити справжнє диво.

6. Хлопчик у смугастій піжамі, Джон Бойн (2017, 18+) 

 

У центрі сюжету роману «Хлопчик у смугастій піжамі» – 9-річний Бруно, який разом зі своєю родиною мусить переїхати з Берліна в інше місце, де його батько заступить на службу. Новий дім не подобається Бруно, тут часто смердить димом, а краєвид за вікном дивний: ферма, на якій живуть сумні чоловіки у смугастих піжамах. Єдина його розрада – спілкування з хлопчиком з цієї «ферми». Але з ним навіть не пограєшся, адже він – за колючим дротом.

7. Не-ангел, Сергій Гридін (2016, підліткам)

Багато що мучило Олеся: важко сприймав батька; обурювався, чому така терпляча з ним мама; пережив біль утрати. А потім - вулиця з усіма її загрозами і зовсім не схожими на шкільні колючими уроками. Нова повість Сергія Гридіна «Не-ангел» відкриває ще одну грань складного життя юної особистості у власному світі і на межі зі світом дорослих.

8. Лепрекони, Валентина Захарбура (2019, підлітки)

Герої повісті Валентини Захарбури зустрічаються з незвичними (зокрема для української підліткової літератури) викликами. Приміром, як поводитися, коли ти приходиш на зустріч з давнім другом Антоном, а там – Антоніна. Коли хлопець із твого дитинства перетворюється на дівчину, ситуація, м’яко кажучи, викликає сум’яття. Але Наталка, героїня «Лепреконів», вміє слухати і чути, а відтак – зуміє зрозуміти і сприйняти зміни, через які пройшла дорога їй людина. Сюжет книжки делікатно торкається й багатьох інших аспектів суасних підлітків, тож її герої будуть близькими і зрозумілими для читачів.

9. Квіти для Елджернона, Деніел Кіз (2020, 18+)

 

Ця книжка входить в програму обов'язкового читання в американських школах. Тридцятитрирічний Чарлі Гордон – розумово відсталий. При цьому у нього є робота, друзі і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь в небезпечному науковому експерименті в надії стати розумним... Ця фантастична історія володіє вражаючою психологічною силою і змушує задуматися над загальнолюдськими питаннями моральності: чи маємо ми право ставити один над одним експерименти, до яких наслідків це може призвести і яку ціну ми готові заплатити за те, щоб стати найрозумнішими?

10. Позолочена рибка, Барбара Космовська (2020, підлітки)

Аліція мешкає з мамою, яка зайнята переважно роботою, і часто «тікає» туди від проблем та материнської відповідальності. Батьки Аліції – розлучені, а її тато навіть знову одружився. Тому в Аліції була ще й мачуха Міс Літа та зведений брат Фридерик. Вона переживає розлучення своїх батьків, руйнування родини, конфлікти з однокласниками. У своєму оточенні Аліція зіштовхується із проблемами анорексії, наркотиків, смертельної хвороби. А ще в її душі зароджується щось нове, досі їй не відоме – перше кохання.

Вiртуальна iнформина "Розвінчання популярних міфів про харчування"

 

 Розвінчання популярних міфів про харчування

🧩 Міф 1. Вуглеводи — головна причина набору ваги

Правда:

Вага зростає не від вуглеводів, а від надлишку калорій.
Цільнозернові продукти, овочі, фрукти — це корисні джерела енергії, вітамінів і клітковини.

🔹 Важливо не уникати вуглеводів, а контролювати порції й вибирати “повільні”.

🧩 Міф 2. Їсти після 18:00 — шкідливо Правда: Організм не “вимикає” метаболізм після шостої. Головне — не переїдати перед сном і не перевищувати денну норму калорій. 🔹 Якщо вечеря легка й збалансована — вона не завадить схудненню.

🧩 Міф 3. Хліб треба повністю виключити з раціону Правда: Хліб — джерело енергії, клітковини та мікроелементів, особливо якщо він цільнозерновий або з висівками. 🔹 Помірність — ключ до користі.

🧩 Міф 4. Чим менше їсти — тим швидше схуднеш Правда: Занадто суворі дієти уповільнюють обмін речовин, викликають втому й зриви. 🔹 Ефективне схуднення — це помірний дефіцит калорій і регулярне харчування.

🧩 Міф 5. Детокс-дієти очищують організм

Правда:

Нирки, печінка й шкіра чудово справляються з очищенням самі.

🔹 Найкращий “детокс” — це вода, овочі, фрукти та здоровий сон.

🧩 Міф 6. Жири — це завжди шкідливо

Правда:

Жири потрібні для роботи мозку, гормонів і засвоєння вітамінів.

🔹 Корисні жири містяться в авокадо, горіхах, рибі, оливковій олії.

🌿 Висновок

Раціональне харчування — це баланс, різноманіття та помірність, а не суворі заборони.

Будь критичним до інформації з соцмереж — не кожен “фітнес-міф” має наукове підтвердження!

Корисні поради "Здоров’я та благополуччя в зрілому віці"

 

🥗 1. Харчуйтесь усвідомлено

У зрілому віці обмін речовин сповільнюється, тому важливо:

• обирати легку, але поживну їжу;

• віддавати перевагу овочам, фруктам, рибі, крупам;

• зменшити сіль, цукор і жирне м’ясо;

• пити достатньо чистої води.

Збалансоване харчування — ключ до енергії та довголіття.

🚶 2. Рухайтесь кожного дня

Фізична активність покращує кровообіг, підтримує суглоби і настрій.

Спробуйте:

• щоденні прогулянки,

• легку ранкову зарядку,

• плавання або йогу.

Головне — регулярність, а не інтенсивність!

🧠 3. Тренуйте мозок

Пам’ять і увага також потребують вправ:

• читайте,

• розгадуйте кросворди,

• навчайтесь чомусь новому,

• грайте в настільні ігри.

Активний розум — найкраща профілактика старіння.

💬 4. Спілкуйтесь і підтримуйте зв’язки

Людям будь-якого віку потрібне спілкування.

• Зустрічайтесь із друзями,

• підтримуйте родинні традиції,

• долучайтесь до спільнот чи волонтерства.

Соціальна активність — потужне джерело радості й довголіття.

😴 5. Дбайте про відпочинок

Якісний сон — це основа гарного самопочуття.

• Спіть 7–8 годин,

• провітрюйте кімнату перед сном,

• лягайте спати в один і той самий час.

Відпочивший організм краще бореться зі стресом і хворобами.

❤️ 6. Думайте позитивно

Оптимізм продовжує життя!

• Дякуйте за хороше,

• усміхайтеся частіше,

• знаходьте час для улюблених занять.

Щастя — найкраща “вітамінка” для душі.

Книги пам’яті «Слово про тих, хто віддав усе за Україну»

29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.

З цим днем пов’язана страшна трагедія в історії захисту України — один з найжахливіших епізодів російсько-української війни —  11 років тому, 29 серпня 2014 року, сотні захисників України загинули в боях за Іловайськ.

Опинившись в оточенні ворога та отримавши обіцянку безперешкодного виходу, українська колона була підступно розстріляна російськими військовими. Ворог накрив вогнем наших бійців у полях із соняшниками під час їхнього виходу по «зеленому» коридору. Саме тому квітка соняшника стала символом Дня пам’яті захисників України.

Сьогодні ми вшановуємо подвиг усіх, хто боровся за незалежність нашої Батьківщини, захищав нашу свободу і віддав своє життя заради нас — вшановуємо пам’ять усіх захисників, які загинули у війні з росією. Завдяки відвазі та героїзму наших військових, сьогодні ми маємо можливість жити, вчитися, навчати та працювати на перемогу!

Пам’ятаємо кожного й кожну! Вічна слава Героям!

📚 У цьому дописі ми зібрали книги, що розповідають про мужність, відвагу і самопожертву українських воїнів. Це не просто література — це свідчення правди, яку має знати кожен.

Книги пам’яті «Слово про тих, хто віддав усе за Україну»

 «АД 242: історія мужності, братерства і самопожертви» (Харків, 2016)

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.

Положій Є. «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» (Харків, 2017)

"Іловайськ" - книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

 Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів. Іловайськ» (Харків, 2020);

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт» (Харків, 2020)

Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве» (Харків, 2020)

Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі  зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль».  Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Котлярчук А. "Добровольці. Доба героїв" (Київ, 2019)

Фотопроект історії війни Андрія Котлярчука присвячено добровольцям, ветеранам АТО. Проект довжиною у п`ять років: 2014–2018 рр.  Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах. У виданні репродуковано невипадкові світлини відзняті на чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після бою. Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань, спогадів, спостережень учасників подій.

Фотопроект не випадковий, продуманий автором з самого початку. Перша частина фотопроекту експонувалася у Верховній Раді України, а також демонструвалася у багатьох музеях різних міст України. Виставка була представлена у Національному художньому музеї Грузії. У виданні репродуковано великий масив світлин, через які ми бачимо, як поступово відроджувалася могутність української армія. Зйомки зроблені у єдиному художньому ключі, портрети бійців дивляться на глядача неначе з батальних полотен минулих часів. У цих обличчях ми фіксуємо мужність та рішучість до перемоги. До книги увійшло також багато зображень жанрових сцен, пейзажів та натюрмортів.

Чи можливо знайти на війні естетику? Чи реально показати карколомні моменти протистояння привабливо? Чи можна поєднати документалістику з художнім баченням? Відповіді на ці та інші питання дає проект Андрія Котлярчука з виразною назвою «Добровольці. Доба героїв».

 

Андрій Пальваль, Максим Музика, Петро Потєхін, "Савур-Могила. Військові щоденники" (Харків,2017)

Савур-Могила... незвичайне місце. А ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь призму власного досвіду і світогляду, перетворила на текст. Багато суб’єктивного, мало пафосу, напевно, є неточності, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивостями пам’яті. Але це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.

 

Роман Зіненко, "Іловайський щоденник" (Харків,2017)

«Іловайський щоденник» Романа Зіненка — чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, що зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

 

Борис Гуменюк, "Блокпост. Вірші. Новели. Публіцистика" (Київ,2017)

У віршах, новелах і публіцистичних одкровеннях цієї книжки - пережита автором правда Майдану і війни.Так бачили, відчували і думали мільйони, а тільки він знайшов такі слова. 

Віктор Чернієнко, "Щоденник військового лікаря" (Харків,2020)

«Щоденник військового лікаря» — книга автобіографічна, це записки молодого хірурга про війну, а точніше — про страшні події Іловайського котла 2014 року, який став найбільшою трагедією української армії в ході війни на Донбасі.

Це книга про простих українських хлопців, які опинилися на війні, про їхню мужність, неймовірний героїзм та людяність при захисті своєї Батьківщини.

Присвячується усім тим, хто захищав і нині захищає Україну...

 

🙏 Пам’ятаємо кожного.

Вічна шана і вдячність тим, хто віддав життя за незалежність України.

Герої не вмирають.