Онлайн інформина «День в історії»

Цього дня, у 1934 році, Київ знову став столицею України.

24 червня 1934 року з Харкова до Києва переїхали всі владні структури, що ознаменувало перенесення столиці України. З цієї нагоди у Києві був оголошений вихідний день, відбулися урочистості та військовий парад.

Як відомо, після захоплення України більшовиками та встановлення радянської влади, певний час столицею республіки де-факто був Харків. Саме де-факто, адже офіційного проголошення Харкова столицею радянської України так і не сталося, лише в Конституції УСРР 1929 року місто отримало цей статус.

Однак, вже наприкінці 1920-х років серед владних кіл, а потім і в пресі обговорювалось питання про перенесення столиці з Харкова в інше місто, зокрема, у Київ.

18 січня 1934 року на пленумі ЦК КП(б)У другий секретар ЦК КП(б) України і одночасно перший секретар Харківського обкому Павло Постишев повідомив, що ЦК ВКП(б) й «особисто товариш Сталін» пропонують перенести столицю з Харкова до Києва.

Через кілька днів, це рішення було затверджене офіційно: спочатку ХІІ з'їздом КП(б)У і того ж дня постановою Президії ВУЦВК. Остаточно новий статус Києва у січні 1935 року затвердив ХІІІ Всеукраїнський з'їзд рад, внісши відповідні зміни у 82 ст. Конституції: «Столицею Української Соціалістичної Радянської Республіки є місто Київ».

Отже, Київ знову став столицею, але вже радянської України. Тодішня влада пояснювала: столицю перенесли з економічних міркувань, аби уряд був ближчим до сільськогосподарських районів Правобережжя. Так комуністи намагалася приховати наслідки організованого ними ж штучного голоду, від якого суттєво постраждала Слобожанщина.

Окрім того, як вважають історики, була й інша причина. На початку 1920-х років аби заручитися підтримкою населення та зміцнити свою владу в Україні, більшовики запровадили політику українізації. До органів влади залучали українців, сприяли розвиткові української мови та культури. Через 10 років, на початку 1930-х, у Харкові сформувалася проукраїнська політична еліта. І тут Москва зіграла на випередження: українізацію згорнули, столицю перенесли до Києва, а на харківську владну верхівку чекали сталінські репресії.

Переїзд до нової столиці відбувався поспіхом: спочатку його запланували на осінь, а згодом перенесли на початок літа. В Харкові урядовцям влаштували гучні проводи, не менш гучно їх зустрічали у Києві: з військовим парадом та урочистим пленумом.

Пост привітання «День державної служби України»

Шановні державні службовці!

Щиро вітаємо з професійним святом – Днем державної служби України!

Державний службовець – це особлива професія, представники якої присвятили своє життя служінню Україні та її громадянам.

В цей день хочеться побажати Вам міцного здоров'я, успіхів і оптимізму, творчого натхнення у Вашій  відповідальній роботі. Плідних та нових здобутків у виконанні Вашого почесного і відповідального обов’язку, високої професійної майстерності, здійснення всіх найзаповітніших задумів.

Хай супроводжують Вас і Ваші родини мир і злагода, добро і любов, благополуччя і щастя.

Вахта пам’яті «День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни»

 

22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

У цей день український народ вшановує пам’ять мільйонів співвітчизників, життя яких обірвала Друга світова війна.

⠀⠀Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про жертв війни.

⠀⠀У цей день ми згадуємо тих, хто загинув на полі бою, ми пам’ятаємо тих, хто так і не повернувся з війни, тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар, і тих, чиї життя були покалічені і зруйновані у цій страшній війні.

Фотожурнал «День батька»

 ❤️👨🏻‍🍼 Сьогодні чудове свято — День батька

У третю неділю червня в Україні традиційно відзначають День батька.

Українські татусі – найсильніші та найкращі, оберігають та захищають свої родини та рідну землю від ворога.

🇺🇦 Щирі вітання з Днем батька усім, кому доля подарувала можливість відчути щастя батьківства.

Віртуальна інформина «Нехай у світі пульсує життя» до Дня Донора крові

14 червня у світі відзначають Всесвітній день донора крові, який покликаний сприяти добровільному й безкоштовному донорству крові.

Відповідну резолюцію про започаткування Всесвітнього дня донора крові Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила в травні 2005 року.

Дата 14 червня була обрана через те, що в день в 1868 році народився Карл Ландштейнер — австрійський лікар, імунолог, який отримав в 1930 році Нобелівську премію за відкриття груп крові людини..

Хто може здавати кров?

💬 Донором може стати будь-яка здорова людина, віком 18–65 років, з масою тіла не менше 50 кг. Рівень гемоглобіну має становити не менше 12 г/дл для жінок та не менше 13 г/дл для чоловіків.

💬 Не можна здавати кров, якщо у вас застуда, грип, біль у горлі, герпес, гострий розлад травлення та будь-які інші інфекційні захворювання.

💬 Також особа не може виступати донором крові протягом 6 міс після процедури татуювання або пірсингу.

💬 Якщо ви відвідували стоматолога, то за незначних втручань ви можете стати донором крові за 24 год після цього, після значних слід почекати 1 міс.

Інформина «Всесвітній день океанів»

 

8 червня – Всесвітній день океанів.

На Міжнародному саміті, який пройшов у 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), було запропоновано нове свято – Всесвітній день океанів. У 2008 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила, починаючи з 2009, прийняти свято офіційно. Головною метою свята є привернення уваги людей усього світу до актуальних проблем Світового океану – безперервної водної оболонки Землі, яка оточує материки й острови й займає приблизно 70,8% поверхні Землі: забруднення, зникнення рідкісних тварин і рослин, погіршення стану морського середовища, проблем безпеки мореплавства тощо. Частинами Світового океану є моря та затоки. У міру того, як ресурси планети ледве задовольняють потреби населення, океан набуває особливого значення як джерело їжі, енергії, мінеральної сировини та води.

Інтенсивне вивчення океанів почалося в другій половині ХХ століття. Ехолокація  –  основний метод дослідження океанських глибин. На основі досліджень були складені детальні карти та відкриті основні форми рельєфу океанського дна. 

Найбільший, найглибший і найтепліший з океанів – Тихий. Його середня глибина сягає майже 4 000 м. Найглибша океанічна западина – Маріанська, вона знаходиться в Тихому океані поблизу Північних Маріанських островів. Її глибина – 11 022 м. Тихоокеанське вогняне кільце – це понад 370 діючих наземних та підводних вулканів, а також вогнища частих, нерідко катастрофічних землетрусів. З ними пов’язані цунамі, що завдають великої шкоди господарству приморських районів. На дні Тихого океану поблизу Галапагоських островів виявлено потужні підводні гейзери, які б’ють з глибини 2 400-2 650 м з температурою води біля підніжжя +400 oC.

Природні процеси, що відбуваються в Тихому океані, впливають на стан біосфери всієї планети. Океан значною мірою формує клімат планети, визначає стан атмосфери, є джерелом вологи й збирачем тепла для великої частини Землі. У цьому найважливіше значення Тихого океану для планети й людства. 

На частку Тихого океану припадає 50% усієї біомаси Світового океану. Видовий склад органічного світу тут багатший, ніж в інших океанах. У Великому Бар’єрному рифі живе понад 3 000 видів тварин, серед яких багато тварин-гігантів: китова акула, камчатський краб, синій кит, молюск тридакна. Це пов’язане з розмірами океану й різноманітністю природних умов.  Науковці припускають, що Тихий океан найдавніший на планеті.

Господарське значення Тихого океану визначає насамперед те, що на його берегах і островах розміщені понад 50 держав, у яких проживає приблизно половина людства. На його частку припадає половина світового вилову риби. Проте господарське освоєння океану та його узбережжя істотно ускладнює екологічну ситуацію. Однією з найактуальніших для Тихого океану є проблема охорони його вод та захист їх від забруднення важкими металами: ртуттю, кобальтом тощо, хлорованими та нафтовими вуглеводнями, які дуже негативно впливають на морську біоту. 

У північній частині Тихого океану є область, яку називають Великою тихоокеанською сміттєвою плямою або Східним сміттєвим континентом. Під дією океанських течій тут у верхніх водних шарах скупчилася велика кількість пластикових відходів з Азії та Америки, всього, ймовірно, понад 100 мільйонів тонн сміття. На відміну від відходів, схильних до біологічного розпаду, пластик під дією світла лише розпадається на дрібні частинки, при цьому зберігаючи полімерну структуру. Ця суспензія нагадує зоопланктон, і медузи або риби приймають пластик за їжу. 

Атлантичний океан – другий за величиною океан планети, що порівняно з іншими океанами найбільше вивчений та освоєний людиною. Його води омивають густонаселені країни, через океан проходять важливі морські транспортні шляхи – понад 50% усіх морських перевезень. Великі порти світу розкинулися на берегах Атлантичного океану та морів його басейну: Одеса, Амстердам, Лондон, Ліверпуль, Гамбург, Марсель, Кейптаун, Лагос, Буенос-Айрес, Ріо-де-Жанейро, Новий Орлеан, Нью-Йорк. Друге місце посідає підводний нафтогазовидобуток, третє – використання біологічних ресурсів океану. Проте його біологічні ресурси в деяких районах виснажені через господарську діяльність людини. До того ж океан не встигає швидко очищатися від великої кількості різних відходів, що призводить до різкого погіршення якості води й повітря. Міжнародні природоохоронні організації здійснюють контроль за виконанням договорів, що забороняють скидання в Атлантичний океан особливо небезпечних промислових відходів.

Індійський океан вважають наймолодшим океаном. У ньому розкинувся найдовший у світі майже прямолінійний ланцюг коралових островів та рифів. Це Лаккадівські, Мальдівські острови та архіпелаг Чагос. Температура поверхневих вод в Індійському океані вища, ніж в інших океанах. У Зондській протоці розміщений один з найвідоміших вулканів світу – Кракатау. Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним світом Тихого океану. Це пояснюють вільним обміном водних мас між ними. Узбережжя Індійського океану – один з районів давніх цивілізацій на Землі. Мореплавство тут розпочалося раніше, ніж в інших океанах. Проте природа Індійського океану вивчена недостатньо і природні ресурси використовують менше, ніж в інших океанах. 

Найбільшим багатством Індійського океану є розвідані в північній шельфовій зоні родовища нафти й газу. Найбільші світові родовища нафти зосереджені в Перській затоці, перші бурові платформи з’явилися в Бенгальській затоці, на шельфі Таїланду та Камбоджі, Малайзії та Індонезії. З Перської затоки йде найбільший вантажопотік нафти й нафтопродуктів до Європи та Японії. Цей район океану потребує систематичних спостережень за станом водного середовища й охорони від забруднення нафтою. В Індійському океані (особливо в Перській затоці, на о. Шри-Ланка) добувають перлини. Добуток перлів – надзвичайно трудомістка справа: щоб зібрати жменьку перлин, треба підняти із дна тисячі раковин. Ось чому справжні перли цінуються дуже високо. 

Північний Льодовитий океан – найменший і наймілкіший, лежить у центрі Арктики. Деякі океанографи вважають його морем. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце серед океанів. Серед островів багато великих за розміром, зокрема найбільший острів світу – Гренландія. Характерна особливість природи океану – цілорічна наявність льоду. Умови життя в Північному Льодовитому океані суворі через низькі температури, тому видове різноманіття організмів невелике. Окрім того, через суворі кліматичні умови Північний Льодовитий океан важкодоступний для дослідження та господарського освоєння.

Онлайн меморіал «Невинні жертви війни»

 

4 червня - День вшанування пам'яті дітей,які  загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Сьогодні ми згадуємо тих, хто мав би безтурботно гратися, мріяти про майбутнє, досліджувати світ.

551 маленьке життя обірвала жорстока війна, розв'язана росією проти України…

Ще понад 1300 дітей отримали поранення. Їхнє дитинство скалічене, а щастя безжально вкрадене.

Найбільше постраждали діти Донецької, Харківської, Херсонської, Дніпропетровської, Київської, Запорізької та Миколаївської областей.

Ці цифри жахають.

Пам'ятаємо про кожного маленького янгола, чиє життя забрала війна.

Нехай пам'ять про них буде вічною, а злочинці понесуть сувору кару.

Бібліоасорті «Цікавинки про дітей» до Дня захисту дітей

 

1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей – «International Day for Protection of Children» ‒ прекрасне свято радості та надії.

Саме в дітях продовження роду людського й здійснення своїх мрій і сподівань на краще. Дорослі прагнуть, щоб діти зросли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

Кожні три секунди у світі народжується нова людина і саме тому ми підібрали для вас цікавинки про дітей, які сподіваємось змусять вас замислитись про диво життя і поглянути на своїх власних дітей трохи по-іншому.

 ЦІКАВИНКИ ПРО ДІТЕЙ

ü В Європі татами і мамами стають приблизно в двадцять дев'ять років, натомість в Україні батьками стають в середньому в двадцять років, а в Індії цей показник ще нижчий — 18 років. 

ü Сьогодні найбільш високий рівень народжуваності в Нігерії, де жінка народжує в середньому до восьми дітей. Найнижчий рівень в Сінгапурі тут десять жінок народжують приблизно всього вісім дітей. 

ü В Кореї вік дитини починають рахувати не від народження, а від моменту її зачаття.

ü У тілі новонародженої дитини є приблизно одна чашка крові.

ü Група крові дитини або відповідає групі одного з батьків, або є сумою їх груп. Тому трапляються випадки коли у матері з другою групою крові та батька з першою, народжується дитина яка має третю групу крові.

ü Плач новонародженої дитини, на відміну від будь-якого іншого звуку, викликає емоційний відгук у людському мозку.

ü Немовлята мають в три рази більше смакових рецепторів, ніж дорослі.

ü З народження очі дитини не змінюють свого розміру протягом всього життя, тобто на відміну від інших органів вони не ростуть разом з дитиною, а також новонароджені діти не можуть розрізняти синій колір.

ü Діти починають розуміти мову до того, як самі починають говорити.

ü Новонароджені не можуть плакати у прямому значенні слова. Звісно вони можуть кричати, але майже до тьох тижнів у дітей фактично не можуть з'являтись сльози.

ü Мозок дитини може використовувати до 50% від загального отриманого обсягу глюкози, це пояснює, чому немовлята так багато сплять.

ü «Дванадцята ніч, або як собі хочете» (Twelfth Night, or What You Will) — єдина п'єса Шекспіра, яка не містить слова «дитина» або «діти».

ü З 1838 і до 1960 року понад половини всіх фотографій були фото немовлят. Більше фотографуйте своїх діток, адже вони так швидко ростуть.

ü Ваша дитина, ймовірно, не буде пам'ятати нічого, що з нею відбувалось до трьох років. Цьому явищу психологи навіть дали назву «інфантильна амнезія» або «амнезія дитинства». Згідно досліджень діти можуть пам'ятати події, які з ними трапились навіть у віці одного року, але під час зростання вони переважно повністю втрачають спогади про свої наймолодші роки. Однак дорослі зобов'язані докласти всі можливі зусилля щоб у дітей було справді щасливе дитинство.