Виховна викладка «Всесвітній день без тютюну»

 

Cьогодні — саме той день, коли можна змінити життя на користь власного здоров’я – у  світі відзначають Всесвітній день без тютюну.

Започатковано цей день задля популяризації  здорового способу життя, користі чистого повітря, звільнення від тютюнового диму.

Бібліовікторина «День слов'янської писемності й культури»

 

Писемність, мова – то є душа кожної нації, її святощі, її найцінніший скарб.

24 травня ми відзначаємо День слов'янської писемності і культури📜.

Пишаймося славетними звершеннями наших попередників, братів Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності у царині духовності й культури, бережімо й примножуймо культурну спадщину українців!

Презентація "День пам'яті жертв політичних репресій"

 

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

У День пам’яті жертв політичних репресій ми згадуємо всіх, хто боровся і бореться за вільну та незалежну Україну.

Факти про «Великий терор» в Україні.

1.    Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним із найбільших на території України. Вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян.

2. Інші місця масових поховань жертв «Великого терору» політичних репресій 1937–1938 років – Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). У Західній Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань, зокрема урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

3.    Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкавидисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

4.    27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

5.    НКВД УРСР розташовувався у Києві в 1934–1938 роках у будівлях колишнього Київського інституту шляхетних дівчат (згодом – Жовтневий палац), в 1938-1941 роках по вулиці Короленка (нині – Володимирська), 33. Київський міський відділ та управління НКВД по Київській області розміщувались по вулиці Р. Люксембург (нині – Липська, 16).

6.    У 1955 році КҐБ при РМ СРСР направив в обласні управління держбезпеки директиву №108 сс, де дав вказівку повідомляти родичам розстріляних, що їхні рідні «померли в місцях позбавлення волі, а в необхідних випадках, при рішенні майнових або інших правових питань, реєструвати в загсах смерть розстріляних із видачею заявникам свідоцтв, в яких дати смерті вказувати у межах 10 років з дня арешту, а причини смерті – вигадані».

7.    В рамках «Великого терору» НКВД організувало та провело серію масових національних операцій. Це так звана «німецька операція» (25 липня 1937 року), «польська» (11 серпня 1937 року), «румунська», «латиська», «грецька», «іранська», «харбінська», «афганська», «проти болгар і македонців».

8.    Спогади катів-енкаведистів та результати ексгумації тіл свідчать про характерний «почерк» вбивць. Як правило, це були постріли у потилицю або в перший шийний хребець із револьверів системи «Наган». Наган вважався точним, безвідмовним та достатньо потужним для завдання смертельного поранення, несильна віддача берегла сили катів при масових розстрілах.

9.    Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки «ворогів народу» підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей «ворогів народів», засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931 році був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена «як дружина петлюрівського міністра».

10.Термін «Ворог народу» (латинське hostis publicus) має давньоримське походження. Він застосовувався до ворогів республіки, які прирівнювались до солдатів ворогуючої сторони та підлягали фізичному винищенню. Вдруге цей термін став загальновживаним в часи Великого терору якобінців у Франції в 1793–1794 роках. У СРСР цей термін був не лише розповсюдженим кліше політичної риторики, але і вписаним у Конституцію 1936 року, згідно 131 статті якої «ворогами народу» оголошувались особи, які вчиняли замах на громадську, соціалістичну власність.

Презентація «18 травня - День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу»

🕯18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Рівно 80 років тому, на світанку, в будинки кримських татар увірвалися солдати та оперативники НКВС. У той час як чоловіки були на фронті, переважно жінок, дітей та літніх людей насильно змусили покинути власні домівки, лишивши на збори лічені хвилини. Жорстоко, без жодних пояснень кримських татар загнали у товарні вагони, щоб відвезти їх за тисячі кілометрів від Батьківщини. Ці події стали історією, яку ми не маємо права забути…

Світла пам’ять десяткам тисяч невинним жертвам кримськотатарського народу, які загинули унаслідок депортації 1944 року!

Мультимедійна презентація "Вишиванка - генетичний код українців"

 

16 травня 2024 року - День вишиванки 🇺🇦

Вишиванка вважається справжнім символом народу України, нашим генетичним кодом. В її орнаменті закодована родинна пам'ять та могутній дух українців.

Одягнімо святкове вбрання у цей видатний святковий день та покажіть світу красу українського народу. Нехай кожна вишиванка стане символом національної гордості та єдності.

З Днем Вишиванки!💙💛

Відеоколаж «З Днем сім’ї, рідні українці!»

 

Сім’я – найголовніше в житті будь-якої людини. Це не потрібно доводити нікому. Вона, як гарний, вишитий з любов’ю оберіг, що захищає від бід і нещасть. Але, погодьтеся, що міцна сім’я – це щоденна, наполеглива праця та відсвяткувати разом діамантове весілля – велике щастя.

Як говориться в одній із мудрих цитат про сім’ю, будьте руками і очі один одному. «Коли руці боляче — очі плачуть, а коли очі плачуть — руки витирають сльози».

Сім’я – основа здорового суспільства! І де ж, як не в Україні, вона шанується найбільше? Ми зібрали найкращі висловлювання про сім’ю, міцні родинні зв’язки та найближчих людей, до яких хочеться повертатися знову й знову!

Презентація «Пам’ятаємо. Перемагаємо. 1939-1945»

 

Сьогодні в Україні, так само як у світі, відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. 

Друга світова війна 1939–1945 років стала найбільшою трагедією загальносвітового масштабу у ХХ ст. Забравши десятки мільйонів життів, зламавши долі сотням мільйонів людей, зруйнувавши вщент цілі міста й навіть країни, вона проклала свій кривавий шлях також і Україною. 

Вперше в Україні День пам’яті та примирення відбувся 8 травня 2015 року. Вшанування загиблих в часи Другої світової війни відбулося за наказом президента України від 24 березня 2015 року та Закону України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років”. 

Головна мета цього дня – гідно вшанувати пам’ять українських воїнів, які зробили свій героїчний внесок у перемогу Антигітлерівської коаліції, та висловити повагу всім тим, хто боровся проти нацизму.